Вчені провели дослідження, які показали, що люди, які мають певний варіант гена, пов’язаний з харчуванням клітин, схильні зберігати менше жиру.
Попередні дослідження показують, що генетика відповідає за “близько 20% маси тіла в загальній популяції”, тому як гени, так і фактори способу життя (наприклад, дієта, фізичні вправи) впливають на нашу вагу.
Генетичні варіанти є дещо різними версіями даного гена і зазвичай не впливають на стан організму. Вчені з Іспанського національного центру досліджень раку та Інституту харчування IMDEA виявили новий варіант гена, який пов’язаний з відкладенням меншої кількості жиру в організмі. За словами дослідників, він особливо широко поширений в Європі, і, за оцінками, він може зустрічатися у 60% європейського населення.
Доктор Алехо Ефеян з групи метаболічної та клітинної сигналізації CNIO сказав: «Відкриття є кроком вперед у розумінні генетичних компонентів ожиріння. Доктор Ана Рамірес де Моліна з IMDEA сказала: «Знання клітинного залучення шляху виявлення поживних речовин при ожирінні може мати наслідки для розробки та використання персоналізованих стратегій профілактики та лікування ожиріння.
Генетика та дослідження ожиріння
Дослідницька група досліджувала генетичні варіанти, відповідальні за надмірну вагу та ожиріння. Крім зібраного генетичного матеріалу, були проаналізовані і інші дані, тобто ІМТ, маса тіла, м’язова маса, загальний жир, окружність талії і стегон. Дослідницька група складалася з 790 добровольців.
Розглянуто взаємозв’язки перерахованих вище параметрів з 48 генетичними варіантами, які були раніше відібрані виходячи з їх потенційної функціональної значущості. Дослідники зафіксували «значну кореляцію між одним з цих варіантів в гені FNIP2 і багатьма з цих параметрів, пов’язаних з ожирінням».
Наступним кроком у дослідженні стало проведення експериментів на мишах – раніше вони були генетично модифіковані для вираження нововиявленого варіанту. Як пояснює Ефеян: «Ми виявили, що миші з цим варіантом, який пов’язаний з худою формою тіла у людей, мають на 10-15 відсотків менше жиру в організмі, ніж їх немодифіковані аналоги.
На жаль, у людини неможливо точно визначити вплив цього варіанту, адже його дію неможливо ізолювати від інших генетичних і екологічних змінних, що впливають на загальний фізичний стан. Як пояснює Ефеан: «Це не той випадок, коли люди з цим генетичним варіантом можуть переїдати, не набираючи ваги. Дослідники кажуть, що мета дослідження полягає в тому, щоб краще зрозуміти молекулярну основу впливу цього генетичного варіанту, тобто того, що відбувається біохімічно з клітиною. Нам потрібно вдосконалити генетичні інструменти для аналізу, коли функціональні ефекти цього варіанту важливі в організмі, наприклад, під час відкладення жиру.
